Квіти-грації від Любові Павлишин

Квіти-грації від Любові Павлишин

Днями отримав від молодої колеги кандидата історичних наук, доцента кафедри міжнародних відносин Східно-європейського словянського університету Любові Павлишин запрошення. Якби Любов Володимирівна запрошувала на якийсь науковий форум не здивувався б, адже подібні листи доводиться отримувати чи не щодня. Але колега-викладач кликала завітати на відкриття  обласної виставки, приуроченої Дню художника, що стартувала напередодні в Ужгороді у Закарпатському художньому музеї імені Й.Бокшая. Там Любов дебютувала як початкуючий, але цілком зрілий митець. Її робота «Камелія над морем» опинилася на вернісажі серед майже сотні полотен провідних живописців краю і привернула до себе увагу багатьох глядачів.

Хоча Любов народилася у мистецькій родині, про кар’єру художника серйозно не задумовувалась. Навпаки, ще у дитячі роки цілком тверезо розмірковувала, що чотири художники в одній сім’ї – це забагато! А батьки  і брат на той час вже професійно малювали. То й дівчинка вряди-годи бралася за олівець і зображувала дитячі фантазії. І це в неї виходило досить вправно. Проте освіту вирішила здобувати далеку від мистецтва. У час пошуків себе Любов потрапила у Празі у музей видатного чеського художника Альфонса Мухи, на картинах якого молоді елегантні жінки часто оточені квітами. Побачене настільки вразило дівчину, що відтоді кожна жінка почала асоціюватися в її уяві з певною квіткою. Поміж народженням дітей, написанням і захистом  дисертації, викладацькою роботою  Любов Володимирівна час від часу сідала за мольберт. Ось тоді вже давала волю фантазії, проймалася відчуттями й асоціаціями…Через квітку намагалася зрозуміти характер та збагнути внутрішній світ представниць кращої половини людства. Так  народився проект «Квіти-грації». Через гру кольору та форми вже з’явилися полотна-квіти, що закарбували журналістку Ларису Липкань, ректора Людмилу Несух,  лікаря Анну Палагусинець, громадську активістку Людмилу Лівак, акторку Жанну Баранович…

Вже згадувана робота «Камелія над морем» («Camellia sur mer”)  стала реалізацією вражень мисткині від недавньої подорожі Францією, збірним  образом французьких красунь, які за східною традицією вплітали у волосся квітку. Квітка-жінка-сонце – це ті речі, які можна споглядати вічно, каже художниця.

Останнім часом Любов Павлишин потужно заявила про себе персональною виставкою в мистецькій кав’ярні «Арт-Про», участю в колективних вернісажах «Сакура-фест» у Совиному гнізді, «Квітковий рай» в галереї «Ужгород». І ось тепер виставка  в музеї Бокшая…

У творчому активі молодої художниці кілька десятків картин, є чимало замовлень від знайомих та друзів. А тому у мистецькій робітні по вулиці Лермонтова в обласному центрі, яку Любов ділить разом з мамою –  знаним митцем, заслуженим художником України Наталією Сіма-Павлишин, кипить творчий процес. Наталія Юріївна є першим доброзичливим вчителем, глядачем і вимогливим критиком не лише власних, а й доньчиних робіт. І тішиться з успіхів талановитої учениці. А це означає, що павлишинському художницькому роду не буде переводу. З Днем художника вас, шановні!

Василь Гарагонич

 

Вітаємо Любов Володимирівну з новими творчими здобутками!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *