«Далека красо моя….»

10 вересня 2019 року минуло 125 років від дня народження геніального майстра кіно, великого романтика й поета Олександра Петровича Довженка.

Доля надiлила його щедрим талантом. Вiн умiв і дуже любив Украïну, ïï народ, своïх батькiв, природу, лiтературу, кiно, живопис та будь-яку цiкаву творчу справу. Митець гармонійно поєднував у собі дар письменника, кiнорежисера, художника та державного діяча. Усе йому було пiд силу, на все його вистачало. За що б не брався – все виходило талановито. Завжди роздумовував, жив активним громадським життям, любив нове, мріяв про майбутнє.

З нагоди ювілею в університеті, за участі студентів та викладачів, відбувся літературно-мистецький захід, присвячений О.П.Довженко. Своїми враженнями  та роздумами про життя і творчість письменника з присутніми поділилась доцент кафедри психології, педагогіки та філології, кандидат педагогічних наук Лідія Григорівна Глоба. Вона зачитала безсмертні уривки із «Зачарованої Десни», які залишили незабутні враження в серцях студентів.

«Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою… і жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок і водяних-мірошників нема…»

«Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя…»

«Далека красо моя!

 Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

Ректор університету, кандидат історичних наук Людмила Михайлівна Несух у своєму виступі зазначила, що твори Олександра Довженка – це живлюща криниця думок, знань, почуттів, барв. Це своєрідний літопис історії українського народу, що наповняє розум і душу знаннями, добротою, любов’ю до рідної землі.

Саме життя і творчість таких беззавітно відданих своїй Батьківщині людей – є зразком для наслідування, плекання у молоді синівської любові до свого народу, збереження його історії, культури та природи.

Учасники заходу з великою зацікавленістю переглянули документальний фільм «Олександр Довженко. Роздуми після життя».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *